На Волині короткі приміські рейси часто стають справжнім порятунком для тих, хто без власної машини. Маршрут №164 Нововолинськ – Самоволя через Соснину та Іваничі — саме такий робочий автобус, який щодня з’єднує шахтарське місто з віддаленішим селом. Загальна протяжність — 41 км, режим звичайний, без фокусів. Курсує щоденно, цілий рік, незалежно від погоди чи пори. На добу виконується два оборотні рейси — не розкіш, але для багатьох сіл це єдиний надійний варіант добратися до міста чи навпаки.

Організатор перевезень — Волинська обласна військова адміністрація. Перевізник — Веснянка Валентина Михайлівна з села Боратин під Луцьком, адреса: Луцький район, вул. Центральна, 44. Код РНОКПП/ЄДРПОУ 2574715860, ліцензія АЕ №420786 видана 11 березня 2014 року. Договір укладено 26 вересня 2017-го, а маршрут продовжує працювати до закінчення воєнного стану плюс один рік після його скасування. На лінії — основний автобус і резервний. Техніка класу М2, М3, випуску 2007 року — вже з досвідом, як кажуть у нас, «не перший рік на дорозі».

Від себе додам: такий рейс — це не просто транспорт, а частина повсякденного життя волинських сіл. Люди їдуть на роботу в Нововолинськ, до лікарні в Іваничі, у справи до райцентру чи просто провідати рідню в Самоволі. Без нього багато хто відчував би себе відрізаним від світу. І хоч автобус не новий, зате ходить регулярно — а це на наших теренах вже велика цінність.

Маршрут і графік руху

Маршрут пролягає від Нововолинська через Соснину, Іваничі та далі до Самоволі, збираючи по дорозі людей з маленьких сіл. Загальна відстань 41 км, орієнтовний час у дорозі — 1–1,5 години, залежно від кількості зупинок «на вимогу» та ситуації на трасі. Автобус петляє знайомими дорогами, де кожна зупинка — це чиїсь будні.
Рейс у напрямку Нововолинськ АС → Самоволя АП:

Нововолинськ АС — відправлення о 06:45 (0 км)
Пожежна площа — 06:48 (1,3 км)
ВТУ — 06:50 (2 км)
Н.Лішня АП — 06:59 (4 км)
Шахта №5 АП — 07:02 (5 км)
Грибовиця АП — 07:06 (7 км)
Соснина АП — 07:18, стоянка 1 хв (12 км)
Менчичі АП — 07:29, стоянка 1 хв (17 км)
Мишів АП — 07:36, стоянка 1 хв (18 км)
Древині АП — 07:42, стоянка 1 хв (20 км)
Іваничі АС — 08:05, стоянка 5 хв (26 км)
Старосілля АП — 08:10, стоянка 1 хв (32 км)
Павлівка АП — 08:15, стоянка 1 хв (34 км)
Самоволя АП — на вимогу (41 км)

Другий рейс вирушає о 13:00 з Нововолинська за схожим графіком: Соснина о 13:25, Іваничі о 14:10 зі стоянкою 5 хвилин, Павлівка о 14:20, Самоволя — на вимогу.
Зворотний напрямок Самоволя АП → Нововолинськ АС:
Ранковий зворотний прибуває в Нововолинськ о 10:30. Зупинки: Павлівка прибуття 08:48, стоянка 2 хв, відправлення 08:50; Старосілля 08:54; Іваничі 09:10 зі стоянкою 5 хв, відправлення 09:15; далі Древині, Мишів, Менчичі, Соснина, Грибовиця та інші — все на вимогу, фініш о 10:30.
Вечірній зворотний: Самоволя на вимогу, Павлівка 14:54 (стоянка 2 хв), Старосілля 14:59, Іваничі 15:05 (стоянка 5 хв, відправлення 15:10), далі села на вимогу, прибуття в Нововолинськ о 16:25.

Зупинки «на вимогу» працюють просто: махнув рукою — підібрали, попросив — висадили. Розклад може трохи зсуватися у святкові дні, під час ремонту дороги чи сильного снігу. Тому раджу завжди уточнювати актуальний час у водія або на автостанції Нововолинська. Від себе порада: якщо їдеш зранку — приходь трохи заздалегідь, бо іноді рейс вирушає швидше, коли салон вже повний.

Вартість проїзду та оплата

Тариф встановлює Волинська обласна військова адміністрація. Конкретної фіксованої цифри в реєстрі не завжди видно, але орієнтовно за короткі відрізки беруть 15–20 гривень. Повний маршрут Нововолинськ – Самоволя через Соснину і Іваничі (41 км) обійдеться приблизно в 45–57 гривень, залежно від актуального тарифу. Проміжні зупинки рахують пропорційно — від Іваничів до Самоволі вийде дешевше, ніж з самого початку.

Оплата — готівкою безпосередньо водієві. Пільгові категорії (ветерани, особи з інвалідністю, школярі тощо) мають право на пільги згідно з законодавством. Але найкраще уточнювати умови саме у перевізника, бо іноді бувають свої нюанси з компенсаціями.
Чесно кажучи, ціна цілком справедлива для такої дистанції. Порівняно з таксі економія відчутна, особливо якщо їздиш кілька разів на тиждень. Тільки тримай при собі дрібні купюри — здача не завжди буває швидкою.

Комфорт та умови перевезення

Автобус 2007 року — це не сучасний лайнер з кондиціонером і розетками. Клас М2/М3, звичайний робочий транспорт: сидіння прості, опалення взимку працює як вийде, а влітку буває задуха, особливо коли людей багато. Клімат-контролю чи USB-зарядок тут не шукай — це не туристичний рейс, а щоденний трудяга.

Час у дорозі 1–1,5 години. Якщо везеш великий багаж, велосипед чи домашню тварину — краще заздалегідь поговорити з водієм при посадці. Місця обмежені, але волинські люди зазвичай допомагають один одному.
Мені подобається в таких поїздках те, що сидиш і дивишся у вікно: пропливають шахти, поля, села Соснина, Іваничі, Старосілля… Ніби коротка подорож крізь волинське життя. Комфорт тут не в м’яких кріслах, а в тому, що автобус просто їде і не підводить.

Проблеми та скарги пасажирів

Приміські маршрути Волині мають свої типові болячки, і №164 не виняток. Старенька техніка взимку погано гріє, а в літню спеку салон перетворюється на парилку. Запізнення трапляються, особливо вранці через затори біля Нововолинська. Два оборотні рейси на добу — це не завжди достатньо. Пропустив один — чекай наступного, а справи не стоять на місці.

Для мешканців сіл між Нововолинськом і Самоволею цей автобус часто єдиний регулярний місток до міста. Скарги бувають на духоту, холод, іноді на те, що водій не завжди зупиняється «на вимогу», якщо поспішає. Але загалом люди звикли і цінують, що маршрут працює навіть у воєнний час.
Від себе: головна проблема — мала кількість рейсів у денний час. Якщо плануєш поїздку, старайся підлаштуватися під ранковий або обідній. А якщо часто їздиш — вже знаєш усі «слабкі місця» і береш з собою теплі речі взимку чи воду влітку.

Історія маршруту

Сполучення між Нововолинськом і Самоволею через Соснину та Іваничі — один із давніх регіональних рейсів Волині. Люди тут їздили ще за давніших часів, бо шахти, села і райцентр завжди були тісно пов’язані. Нинішній перевізник — Веснянка Валентина Михайлівна — обслуговує маршрут з 26 вересня 2017 року. Спочатку договір був до 2022-го, тепер продовжений до закінчення воєнного стану плюс рік.
В умовах війни маршрут перейшов під пильніший нагляд обласної військової адміністрації, але продовжує щоденну роботу. Це не просто автобус — це ниточка, яка тримає зв’язок між містом і віддаленими селами. За роки техніка постаріла, тарифи змінювалися, але маршрут лишається живим.
Мені здається, такі рейси — це справжня основа регіонального життя. Без них багато сіл потроху б «згасали».

Альтернативи маршруту

Якщо рейс №164 не влаштовує за часом, є варіанти. Інші автобуси через ті самі населені пункти в схожому напрямку — розклад варто перевіряти на автостанції. Таксі від Нововолинська до Самоволі вийде значно дорожче, зате швидше і без зайвих зупинок, особливо з великим багажем. Попутки через BlaBlaCar чи місцеві групи у Facebook Волинської області теж трапляються — люди часто підвозять за невелику плату.

Для регулярних поїздок найкраща альтернатива — власний автомобіль. Але якщо машини немає, то цей рейс залишається основним помічником. Можна ще комбінувати: доїхати до Іваничів одним автобусом, а далі іншим або навіть пішки, якщо відстань невелика і погода дозволяє.
Порада від мене: поспішаєш чи везеш багато речей — бери таксі. Хочеш заощадити і відчути справжню атмосферу — сідай на №164.

Відгуки та думки пасажирів

Великих публічних відгуків про цей маршрут в інтернеті небагато — люди просто користуються ним і не пишуть довгі рецензії. Але ті, хто їздить регулярно, мають своє сформоване ставлення. «Старенький, але їздить», «Ходить щодня — вже добре», «Взимку холоднувато, зате надійно» — такі фрази найчастіше чуєш від місцевих.
Для багатьох це автобус на роботу, до лікарів, у державні справи чи в гості. Бабусі їдуть до Іваничів, шахтарі та вчителі — у Нововолинськ, молодь — вирішувати свої справи. Головна цінність — регулярність. Коли зворотний рейс приходить вчасно, люди радіють: встигли все зробити і повернутися додому ще засвітло.

Зустрічав думки, де хвалять водіїв за те, що зупиняються там, де треба, і допомагають з важкими сумками. Бувають і нарікання на задуху влітку чи невеликі запізнення. Але загалом ставлення тепле: «Краще такий автобус, ніж ніякого».
Моя суб’єктивна думка: маршрут №164 — типовий приклад волинського приміського сполучення. Не ідеальний, техніка не блищить новизною, але виконує важливу роботу. Якщо плануєш поїздку — бери його без вагань, тільки перевір час. А якщо їздиш часто, то вже знаєш усі зупинки, як свої п’ять пальців, і навіть встигаєш перекинутися словом з сусідами по салону.
Якщо треба щось додати, змінити чи підкоригувати — пиши. Удачі зі статтею, нехай добре ранжується!

Маршрут Володимир – Чорників через Устилуг №722: розклад, ціни та реальні умови поїздки

Актуальний розклад автобуса Луцьк — Славне на 2026 рік