Дорога між серцем Волині та древнім княжим містом Володимиром — це не просто асфальтова стрічка на 84 кілометри. Це справжній живий артеріал, де щодня кипить своє особливе життя. Для когось це звичний шляховий будень, для когось — поїздка до рідні чи по справах, а для когось — справжня локальна пригода. Потрапити з Луцька до Володимира або повернутися назад суботнього чи буднього дня — завдання наче й просте, але зі своїми приколами та нюансами, які знає тільки той, хто протер не одну пару штанів на сидіннях волинських бусів.

Офіційно наш рейс — це регулярне автобусне сполучення між Луцьк та Володимир у межах Волинської області. Загальна довжина шляху становить рівно 84 км. Режим руху визначено як звичайний, без лишнього поспіху чи експрес-замашок. Якщо дивитися у сухі папери, то рейс курсує по п'ятницях, цілорічно. За документами на добу виконується 0 оборотні рейси, що одразу натякає: цей графік — штука тонка, і розраховувати треба чітко на той єдиний виїзд, аби не лишитися кукурікати на пероні.

За порядок у цій сфері відповідає організатор перевезень — Волинська обласна військова адміністрація. Вона тримає руку на пульсі регіональної логістики. А безпосереднім штурманом і господарником на шляху виступає перевізник: Мілінчук Валентин Олегович, чия юридична адреса зареєстрована так: Волинська область, Луцький район, с. Боратин, вул. Центральна, 44. Його податковий код РНОКПП/ЄДРПОУ — 3547109834. Людина місцева, добре знає кожну яму та кожен поворот на цій трасі.

Договір на перевезення між владою та перевізником було укладено ще 06.07.2020 року, а термін його дії розрахований до 05.07.2025. Попри всі турбулентності, тривоги та скруту, маршрут продовжує свою щоденну роботу в умовах воєнного часу під безпосереднім управлінням Волинської обласної військової адміністрації. То факт.

За паспортом маршруту на лінії задіяно один основний автобус та один резервний на той випадок, якщо залізо вирішить взяти собі незапланований вихідний. Клас транспортного засобу за документами визначено як ІІ, ІІІ, М2, М3. Говорячи людською мовою — це класичні приміські та міжміські автобуси середньої або малої місткості, без суперлюксу, але зі своїм унікальним галицько-волинським колоритом. Рік виробництва техніки, що заявлялася перевізником на конкурс — 2002-й. Звісно, машині вже за двадцять, вона бачила види і має свій характер, але розвалюватися на ходу не збирається, бо за нею доглядають майстри у гаражах Боратина.

Маршрут і графік руху

Шлях із княжого Володимира до обласного центру пролягає крізь самісіньке серце Волинської височини. Траса в'ється повз чепурні села, лісові смуги та розлогі поля. Маршрут між Луцьк та Володимир охоплює ключові населені пункти вздовж автошляху. Загальна відстань — ті самі 84 км, а орієнтовний час у дорозі складає десь від 2 до 2,5 годин. Тут усе залежить від того, скільки бабусь чекатиме на поворотах із кошиками та як жваво водій крутитиме кермо.

Давайте детально розберемо розклад, аби ви не стопали гав на автостанції та чітко розуміли, коли підтягувати штани й ставати на посадку.

Рейс 1 — напрямок Володимир АС → Луцьк АВ

Старт відбувається зрейсу у самому Володимирі. Тут головне — не запізнитися, бо автобус чекати не буде.

Володимир АС — відправлення о 15:50, стоянка - хв (0 км). Автобус рушає з перону, набирає оберти і виїжджає на трасу.
Хобултова АП — відправлення о 16:10, стоянка 1 хв (11 км). Перша коротенька зупинка, де часто піддають духу місцеві пасажири.
Микуличі АП — відправлення о 16:15, стоянка 1 хв (16 км). Хвилина на висадку-посадку і їдемо далі.
Яковичі АП — відправлення о 16:20, стоянка 1 хв (19 км). Маленький пункт, але для тутешніх — вікно у світ.
Березовичі АЗ — відправлення о 16:22, стоянка 1 хв (21 км). Зупинка біля автозаводського чи залізничного орієнтиру.
Війниця АЗ — відправлення о 16:30, стоянка 1 хв (28 км). Тут траса робить свій звичний ритм, пасажири в салоні вже вмостилися зручніше.
Затурці АЗ — відправлення о 16:40, стоянка 1 хв (40 км). Практично екватор нашої мандрівки. Знакове село з багатою історією.
Торчин АС — відправлення о 16:50, стоянка 1 хв (54 км). Велике містечко, де славнозвісний Торчинський соус знає кожен. На автостанції зазвичай довантажується чимало народу до Луцька.
Луцьк АВ — прибуття без фіксованого часу відправлення, бо це кінцева точка, стоянка - хв (84 км). Все, фініш, видихаємо і виходимо на перон біля луцького вокзалу.

Рейс 1 — зворотний напрямок Луцьк АВ → Володимир АС

У зворотному напрямку розклад за графіком має наступну структуру зупинок, хоча точний час прибуття та відправлення по пунктах часто корегується за фактичним рухом:

Луцьк АВ — прибуття ––, стоянка –– хв, відправлення ––
Торчин АС — прибуття ––, стоянка –– хв, відправлення ––
Затурці АЗ — прибуття ––, стоянка –– хв, відправлення ––
Війниця АЗ — прибуття ––, стоянка –– хв, відправлення ––
Березовичі АЗ — прибуття ––, стоянка –– хв, відправлення ––
Яковичі АП — прибуття ––, стоянка –– хв, відправлення ––
Микуличі АП — прибуття ––, стоянка –– хв, відправлення ––
Хобултова АП — прибуття ––, стоянка –– хв, відправлення ––
Володимир АС — прибуття ––, стоянка –– хв, відправлення ––

Потрібно завжди тримати в голові: зупинки "на вимогу" — це класика волинських автошляхів. Автобус підбирає або висаджує пасажирів лише за наявності потреби чи якщо хтось голосно вигукне з заднього сидіння: "На повороті махайте, пане шофер!". Всі ці позначки /пов./, /перех./ у назвах зупинок вказують на суто географічне розташування — чи то поворот на село, чи то польове перехрестя, де стоїть біло-синій грибок зупинки.

Звісно, розклад може дещо змінюватись у святкові дні, під час сильних заметілей взимку або через ремонтні роботи, які періодично виникають на трасі. Офіційна порада від себе: актуальний час відправлення краще додатково уточнювати у самого водія перед виїздом чи в касі автостанції, аби не цілувати зачинені двері.

Вартість проїзду та оплата

Грошове питання у нашому житті завжди на першому місці. Офіційний тариф на пасажирські перевезення встановлюється та узгоджується Волинською обласною військовою адміністрацією. Конкретна фіксована вартість у самому сухому реєстрі не зазначена, бо паливні коливання роблять своє. Проте, якщо спиратися на поточну реальність волинських доріг, цінова картина виглядає цілком зрозуміло.

За короткі переїзди між сусідніми селами (наприклад, з Хобултової до Микуличів) з вас візьмуть десь від 15–20 грн. Якщо ж вам треба проїхати весь повний маршрут Луцьк — Володимир на всі свої 84 кілометри, готуйте суму приблизно в районі 92–117 грн. Підкреслюю: це орієнтир, бо ціни залежать від актуального тарифу за кілометраж. Всі проміжні зупинки, як-от Затурці чи Торчин, вираховуються суворо пропорційно відстані.

З приводу системи оплати — тут усе по-старинці, без викрутасів. Ніяких вам безконтактних терміналів чи валидаторів, як у луцьких тролейбусах, ви тут скоріш за все не побачите. Оплата здійснюється чисто готівкою водієві прямо при вході або через касу автостанції, якщо купуєте квиток на пероні у Володимирі чи Луцьку. Тож дрібні гроші у кишені — це ваш спокій. Подати двоп'ятисотку водію на першій зупинці — це вірний спосіб отримати порцію волинського буркотіння про відсутність решти.

Щодо пільговиків: пільгові категорії (ветерани, люди з інвалідністю, діти шкільного віку, учасники бойових дій тощо) мають законне право на пільговий проїзд відповідно до діючого українського законодавства. Але знаєте, як воно буває на практиці — обов'язково носіть із собою оригінали посвідчень і краще попередньо уточніть умови та наявність пільгових місць безпосередньо у перевізника або водія, щоб уникнути зайвих суперечок прямо у дверях буса.

Комфорт та умови перевезення

Тепер давайте відверто про те, що чекає всередині салонного простору. Маршрут обслуговується транспортним засобом класу ІІ, ІІІ, М2, М3. Напам'ятаю, що рік виробництва техніки, яка подавалася на конкурс — 2002-й. Чим це загрожує пересічному пасажиру?

Ну, давайте без ілюзій: техніці вже поважний вік. Тому якісь новітні фішки типу клімат-контролю, персонального Wi-Fi чи USB-зарядок біля кожного сидіння шукати тут — все одно що шукати підсніжники в липні. Це звичайний, робочий, загартований волинськими шляхами рейс. Тут сидіння можуть бути трохи затерті від часу, а вікна іноді піддзвякують у такт роботі дизельного мотора. Але це той самий рідний, знайомий кожному з дитинства запах сидінь, пилу та легкого аромату солярки.

На лінії за паспортом числиться один основний та один резервний автобус. Тобто замінна машина є, і це вже додає певності, що рейс не зірветься у найвідповідальніший момент.

Орієнтовний час у дорозі, як ми вже казали — 2–2,5 години. За цей час можна і подрімати, спираючись чолочком на тремтяче скло, і переслухати улюблений плейлист, і роздивитися всіх пасажирів довкола. Якщо ви їдете з великим багажем, везтимете з села мішок бульби, велосипед чи, бува, домашню тварину у кошику — моя вам дружня порада: домовтеся з водієм ще до того, як заносити майно в салон. Волинські шофери — люди загалом добрі та чуйні, але порядок у своєму бусі цінують понад усе. Закинути сумку в задній багажник чи розставити крам так, щоб він не заважав людям у проході — і поїздка пройде без жодного сучка.

Проблеми та скарги пасажирів

Ніде правди діти, ідеальних маршруток у наших краях не існує. Для приміських та міжміських рейсів Волині характерний стандартний букет типових мозолів — і цей конкретний напрямок теж не став якимось винятком із загального правила.

Перше і найболючіше — це графічна бідність. На добу виконується 0 оборотні рейси за базовим реєстровим розкладом у певні дні, а це катастрофічно мало для повноцінного, гнучкого сполучення між двома важливими містами. Якщо ви не встигли на цей автобус, ви опиняєтеся у досить непростій ситуації, коли доводиться видумувати велосипед або шукати попутки. Для мешканців маленьких сіл, що розкинулися між Луцьк та Володимир (як-от Яковичі чи Війниця), цей автобус — це чи не єдиний регулярний, офіційний місток із цивілізацією, лікарнями та базарними днями.

Другий момент — вік автопарку. Машина 2002 року випуску дає про себе знати залежно від пори року. Влітку у салоні буває справжня душогубка, бо з вентиляції — тільки відкриті кватирки та люк у стелі, з яких дме гарячим степовим вітром. Взимку ж навпаки: поки пічка розчегариться, пасажири встигають добре поцокотіти зубами, особливо якщо сидіти біля дверей, які постійно плескають на зупинках.

Третє — це запізнення. У ранкові або вечірні пікові години на підходах до Луцька (особливо в районі струмівських чи володимирських розв'язок) можна легко застрягнути у заторах. Через це розклад "пливе", і людське очікування на проміжних зупинках під дощем чи сонцем розтягується.

Історія маршруту

Якщо озирнутися назад, то сполучення між Луцьком та Володимиром — це один із найдавніших та найважливіших регіональних рейсів на всій Волині. Ще за радянських часів тут курсували старенькі ЛАЗи та Ікаруси, сполучаючи шахтарський та промисловий край із обласним центром. З часом великі автобуси поступилися місцем гнучкішим і маневренішим мікроавтобусам та "Еталонам".

Нинішній приватний перевізник — Мілінчук Валентин Олегович — офіційно обслуговує цей маршрут, починаючи з 06.07.2020 року, коли був підписаний відповідний договір за результатами конкурсу. Це були непрості часи: спочатку пандемія ковіду з її карантинними обмеженнями та спецперепустками, потім — початок повномасштабної війни.

Маршрут не просто вижив, а продовжує свою щоденну роботу в умовах воєнного стану під безпосереднім управлінням та контролем Волинської обласної військової адміністрації. В умовах воєнного стану цей напрямок набув особливого значення, адже транспортна логістика області мала працювати беззбійно для евакуації, перевезення військовослужбовців, волонтерів та звичайних цивільних людей, яким треба жити далі попри все.

Альтернативи маршруту

Якщо вам треба терміново потрапити з Луцька до Володимира або у зворотний бік, а цей конкретний рейс не підходить за часом чи взагалі відсутній у потрібний день, розпачувати не варто. Варіанти завжди є, тож розберемо, чим їх замінити.

По-перше, між Луцьком та Володимиром курсує чимало інших транзитних та прямих маршруток (наприклад, ті, що їдуть далі на Нововолинськ, Шацьк чи Грибовицю). Вони ходять протягом дня з луцької автостанції №1 досить регулярно, тож довго сидіти на чемоданах не доведеться.

По-друге, залізничне сполучення. Іноді між містами ходять приміські дизель-поїзди. Це виходить значно дешевше за автобус, а панорама з вікна вагона має свій неповторний романтизм, хоча за часом це може бути трохи довше.

По-третє, сучасні технології — попутки через сервіс BlaBlaCar або численні місцеві Viber- та Facebook-групи Волинської області. "Шукаю машину Луцьк — Володимир" — такі пости з'являються у мережі щоп'ятнадцяти хвилин. Це часто швидше і комфортніше, хоч і дорожче за автобус.

По-четверте, міжміське таксі. Варіант для тих, хто поспішає на поїзд або їде великою компанією з багажем. Гаманець, звісно, схудне суттєво, але зато заїдете з вітерцем прямо під двері хати.

Ну і для тих, хто має власний автомобіль — траса Н22 до ваших послуг. Вона зараз у цілком пристойному стані, і подолати ці 84 км можна спокійно за якусь годину з хвостиком.

Відгуки та думки пасажирів

Що кажуть самі люди, які регулярно їздять цим бусом? Маршрут Луцьк - Володимир — це суто робочий, щоденний рейс для своїх. сюди рідко заходять випадкові туристи з екскурсійними гідами. Основним кістяком є місцеві мешканці: студенти луцьких вишів, які їдуть додому на вихідні; бабусі з кошиками, які везуть на базар домашнє молоко та городину; робітники та люди, яким потрібно до обласних лікарень чи державних установ.

Великих, розлогих публічних відгуків у інтернеті про цей рейс ви знайдете небагато — люди не звикли писати поеми про звичайні приміські автобуси. Але ті, хто користується ним щотижня, давно виробили власне, дещо філософське ставлення до цієї поїздки.

Головна думка, яка звучить серед людей: "Старенький, але їздить — і слава Богу!". Для села, де альтернатив небагато, сам факт того, що о 15:50 з Володимира вийде автобус і чітко за розкладом забере людей із Затурців чи Торчина — це вже велике благо та цінність.

Звісно, буркотять на задуху влітку, іноді скаржаться, що сидіння затісні для кремезних чоловіків, але коли водій вчасно вирулює на перон, усі дрібні образи випаровуються. Зворотній рейс вчасно — це окрема велика радість для кожного пасажира, який встиг владнати всі свої міські справи і з легким серцем повертається до рідної домівки засвітло. Так і живе волинська дорога — у постійному русі, розмовах про життя та вуркотінні старого доброго моторчика.

Україну накриє рекордна спека до +40°C: прогноз Meteoprog по регіонах та як пережити найгарячіший тиждень літа