Прокурорські інвалідності під лупою: чому більшість справ розсипається в судах

Є теми, які спалахують гучним скандалом, а потім тихо тліють роками, час від часу нагадуючи про себе новою цифрою в черговому запиті до відомства. Історія з прокурорськими інвалідностями — саме такий випадок. Два роки тому вибухнуло голосно: хтось у 33 роки виходив на пенсію в сотні тисяч гривень, маючи за плечима лише дев'ять років стажу. Сьогодні, у розпал 2026-го, ця історія має вже цілком конкретні цифри, судові рішення та десятки людських доль, які варто розібрати без емоцій, але з увагою до деталей.

Скільки прокурорів насправді втратили інвалідність

Почнемо із сухої статистики, яка, втім, промовляє красномовніше за будь-які коментарі. Офіс генерального прокурора підтвердив: перевірку пройшли 437 працівників прокуратури, які раніше мали статус особи з інвалідністю. Результат для багатьох виявився неприємним сюрпризом. Лише 121 людині діагноз підтвердили повністю. Ще 207 осіб інвалідність втратили зовсім, а 109 — отримали зміну групи чи строку її встановлення.

Вишукані листівки з днем народження жінці: красиві картинки та теплі привітання

Простими словами: майже три чверті перевірених прокурорів так чи інакше зіткнулися з переглядом свого статусу. Хтось лишився без пенсії взагалі, комусь просто знизили групу, а разом з нею і розмір виплат. Це не поодинокі випадки, а системна картина, яка охопила буквально всю країну — від центральних апаратів до районних прокуратур у маленьких обласних центрах.

Цікаво, що частина людей навіть не встигла дізнатися про рішення офіційним шляхом. Один із колишніх київських прокурорів розповідав журналістам, що дізнався про скасування свого статусу лише тоді, коли на карту раптом перестала надходити звична сума. Погодьтеся, доволі красномовний спосіб повідомити людину про таку новину.

Чому взагалі виникла ця історія з інвалідністю

Щоб зрозуміти, звідки взявся такий масовий інтерес саме до прокурорських діагнозів, треба згадати логіку пенсійного законодавства. Прокурор може вийти на спеціальну пенсію за двома сценаріями: або відпрацювавши повних двадцять п'ять років, або маючи хоча б десять років стажу плюс інвалідність. І тут важливий нюанс — до стажу зараховується половина часу навчання в університеті, а це суттєво скорочує шлях до пенсії.

Виходить доволі проста, хоч і не надто приваблива арифметика: людина закінчує виш, кілька років працює прокурором, оформлює інвалідність — і вже в тридцять з невеликим отримує довічну виплату, яка деколи перевищує зарплату працюючого лікаря чи вчителя вдвічі, а то й втричі. Не дивно, що після викриття цієї схеми суспільство зреагувало вкрай гостро, а розслідування пішло по всій країні.

Кіровоградщина: сімнадцять скарг і лише одне покарання

Показовим прикладом того, як складно довести провину конкретної людини, стала ситуація на Кіровоградщині. Тодішній керівник обласної прокуратури ініціював дисциплінарні провадження одразу щодо сімнадцяти працівників з інвалідністю. Логіка була проста — сумніви в обґрунтованості діагнозів та підозра, що люди зверталися до МСЕК насамперед заради пенсійних виплат, а не через реальний стан здоров'я.

Та результат виявився зовсім не таким, на який, вочевидь, розраховували ініціатори перевірок. З усіх сімнадцяти справ дисциплінарне стягнення отримав лише один прокурор — і то не за фіктивність діагнозу, а за те, що просто не з'явився на повторне медичне обстеження, коли його викликали. Решта шістнадцять проваджень закрили за відсутністю доказів. Комісія щоразу наголошувала одне й те саме: сам факт наявності інвалідності — не доказ порушення. Потрібні конкретні підтвердження того, що людина знала про недостовірність документів або якимось чином впливала на рішення медиків.

Бойові позивні українських військових: звідки беруться, що означають і як вибрати позивний?

Історія однієї з прокуроток тут узагалі стоїть окремо. Жінці закидали намір оформити інвалідність заради пенсії, хоча насправді її чоловік-військовий загинув у бою ще у дві тисячі чотирнадцятому, залишивши її саму з двома малолітніми дітьми. Після такого пережитого горя погіршення здоров'я — це, погодьтеся, не той випадок, який хочеться списувати на маніпуляції зі статусом. До речі, пенсію по інвалідності вона взагалі не отримувала — тільки виплату як член родини загиблого захисника.

Суди частіше стають на бік прокурорів

Окрема і, мабуть, найпоказовіша частина цієї історії — судові процеси. Коли МСЕК чи спеціальні медичні інститути скасовують або переглядають групу інвалідності, значна частина прокурорів іде оскаржувати рішення в суді. І тут статистика виглядає доволі несподівано для тих, хто очікував на масові й однозначні розвінчання "фейкових діагнозів".

На тій же Кіровоградщині з семи відомих судових справ четверо прокурорів уже виграли позови. Причини перемог майже однакові — суди вказують на процедурні порушення: медичне обстеження провели заочно, людину не повідомили належним чином про повторну перевірку, або ж експертна команда не пояснила, чому попередній висновок раптом визнали помилковим. Формально це не означає "діагноз був правдивим", але означає інше — саму перевірку провели з порушеннями, а отже, її результат скасовують.

Лише одна прокурорка з цієї сімки програла суд першої інстанції — і подала апеляцію. Ще дві справи станом на середину серпня досі тривають, і в одній з них медичний заклад узагалі відмовлявся надавати суду документи, через що отримав спершу невеликий штраф, а потім — уже суттєвіший, у розмірі понад тридцять тисяч гривень.

Що з деклараціями: скільки насправді заробляють ці прокурори

Тут варто трохи відійти від суто юридичної площини і подивитися на цифри, які прокурори самі вказують у щорічних деклараціях. Картина, треба визнати, вражає навіть тих, хто вже звик до новин про статки чиновників.

Один із прокурорів, що виграв суд і відновив собі другу групу інвалідності, задекларував за минулий рік понад мільйон гривень зарплати плюс іще майже триста двадцять п'ять тисяч гривень пенсії. Додайте до цього десятки тисяч доларів готівкою, квартиру в обласному центрі та позашляховик преміумкласу — і стає зрозуміло, чому суспільна реакція на такі історії настільки емоційна.

В іншого прокурора, який теж домігся скасування перегляду своєї групи інвалідності, у декларації фігурують майже мільйон гривень зарплати, більш ніж чверть мільйона пенсії, а також п'ять земельних ділянок, отриманих у дарунок протягом одного-єдиного року, та новий автомобіль вартістю сімсот тисяч гривень. Формально все законно і задекларовано, але саме такі деталі й підживлюють суспільне обурення навколо всієї теми.

А що з тими, хто справді постраждав

При цьому важливо не скочуватися в однобоку картину, де кожен прокурор з інвалідністю автоматично виглядає підозріло. Серед перевірених є люди, чия ситуація не має нічого спільного з махінаціями — травми, хвороби, психологічні наслідки втрати рідних на війні. Історія прокурорки, яка втратила чоловіка-військового і після цього зіткнулася з реальним погіршенням здоров'я, — якраз такий приклад. Її формально теж перевіряли за загальним списком, хоча по суті звинувачення виглядали доволі надуманими.

Від себе тут хочеться сказати одну річ: масові перевірки — інструмент корисний, коли виявляють системні зловживання, але він завжди ризикує зачепити й тих, хто ні в чому не винен, просто тому, що формально підпадає під критерій "має інвалідність і працює прокурором". І це, мабуть, найбільша етична складність усієї цієї історії.

Що буде далі з пенсійною системою прокурорів

Головне запитання, яке лишається відкритим навіть після всіх перевірок і судових баталій, — а чи зміниться сама система, яка й породила цю проблему. У Верховній Раді ще з часу першого скандалу лежать законопроєкти, що пропонують прибрати особливі умови виходу на пенсію для прокурорів з інвалідністю. Втім, ухвалення таких змін затягується, а тим часом деякі колишні прокурори продовжують отримувати виплати, розмір яких обчислюється сотнями тисяч гривень на місяць.

Уряд свого часу спробував обмежити розміри спеціальних пенсій через окремі коефіцієнти — якщо виплата перевищувала десять прожиткових мінімумів, її урізали. Максимальну суму тоді звели приблизно до п'ятдесяти двох тисяч гривень на місяць. Але це рішення проіснувало недовго: пенсіонери масово пішли до судів, і судді один за одним визнавали обмеження незаконними, посилаючись на те, що уряд не має права змінювати умови пенсійного забезпечення власною постановою, без зміни закону.

Тож коло замикається: без комплексної пенсійної реформи, ухваленої саме парламентом, а не окремими урядовими постановами, ситуація навряд чи зміниться кардинально. А поки що мільйони українців-пенсіонерів живуть на суми, які й близько не наближаються до прожиткового мінімуму, тоді як окремі категорії громадян продовжують отримувати виплати, що перевищують середню зарплату у десятки разів.

Регіональний вимір: не лише Кіровоградщина

Варто розуміти, що історія з перевірками — не локальна кіровоградська особливість, а загальнонаціональна практика. РНБО ще на початку скандалу доручила провести перевірки по всій країні, і в кожній області ситуація складалася по-своєму. Десь дисциплінарні комісії виявилися жорсткішими, десь — навпаки, майже всі справи закривали через брак доказів, як і сталося на Кіровоградщині.

Спільне для всіх регіонів одне — величезна кількість оскаржень у судах і доволі скромний відсоток реально доведених порушень. Це наводить на думку, що сама процедура повторної перевірки, ініційована фактично "заднім числом" і часто без повноцінного нового медичного обстеження, юридично доволі вразлива. Тому й судові програші з боку медичних установ та прокуратур трапляються так часто.

Підсумок: скандал без чіткої крапки

Два роки після викриття перших фактів масового оформлення інвалідностей прокурорам ця історія так і не отримала однозначного фіналу. З одного боку — сотні скасованих чи переглянутих діагнозів, звільнення тих, хто відмовився проходити повторне обстеження, гучні цифри статків у деклараціях. З іншого — переважна більшість дисциплінарних проваджень закрита, а суди раз у раз стають на бік прокурорів, скасовуючи результати перевірок через процедурні недоліки.

Тим часом сама пенсійна система, яка й дозволила таку схему, лишається практично незмінною. І поки парламент не ухвалить справжню реформу спеціальних пенсій, подібні історії, вочевидь, повторюватимуться знову — можливо, вже з іншими іменами та іншими сумами в деклараціях, але за тією самою до болю знайомою логікою.

Грошова допомога до Дня Незалежності: як забрати від 450 до 3100 грн